Описание
Группа, созданная для поклонников и почитателей искусства и творчества, известного украинского скульптора Шматько
Творчий шлях
Шматько працює вже понад тридцять років, прославляючи образ Жінки, Матері, Краси.
Свого часу він грав на ставки у шахи, давав сеанси одночасної гри. Познайомився з мармуром у 33 роки — внаслідок кумедного казусу, коли, помилившись будинком, до нього завітав чоловік і попросив зробити надмогильний барельєф, на що Шматько жартома погодився. Першу роботу — барельєф обличчя — замовила вдова одного з авторитетних за радянських часів керівників міста.
У 1976 році, оскільки діти часто хворіли, сім'я Шматьків переїхала до моря — в Болград поблизу Ізмаїла. Там скульптор жив 13 років.
Наппочатку 1990-х Микола Гаврилович зі своєю сім'єю: жінкою та двома синами, Андрієм і Рафаелем переїхав із Одеської області на батьківщину дружини — в невелике шахтарське містечко на Луганщині, Красний Луч. Власноруч викопує й облаштовує свою першу підземну галерею. 13 років разом із родиною він прожив у підвалі, де створював і зберігав свої роботи. Дахом цього особистого мистецького андеграунду слугували старі чоботи шахтарів, які він використовував замість шифера чи соломи. Вісім років у підземеллі працювала безплатна виставка, яку кілька разів обкрадали, відвідували поважні вітчизняні та закордонні гості.
У 1994 році робить свою першу спробу взяти участь в українських виставках на День незалежності в Українському домі. Його «відрахували» через відсутність вищої освіти, не дозволивши йому виставити свої скульптури навіть під стінами палацу. Надали місце у парку біля Верховної Ради.
Наприкінці 1990-х Шматько здійснив свою багаторічну мрію — зустрівся з відомою натурницею Діною Верні. З простроченою візою він перетнув на потягу Польщу й Німеччину, а далі доїхав до Парижа велосипедом, ночуючи на вулиці. Діна порадила йому не виїжджати зі своєї країни і збагачувати мистецтвом власний народ.
У 2000 році призначений на посаду професора кафедри художньої творчості і мистецтв Московського інституту світових цивілізацій.
У вересні 2003 року бізнесмен Анатолій Лисенко забрав скульптора в Слов'янськ, де відреставрував для нього старовинний двоповерховий особняк у центрі міста. Через рік тодішній губернатор Луганської області Олександр Єфремов вмовив скульптора повернутись.
У 2004 році Шматько було доручено створити і втілити в мармурі скульптуру Святогірської Богородиці для Святогірської Лаври. Восени, після проведених реставраційних робіт, відбулося відкриття Лаври і встановленої скульптури Богородиці заввишки 4,20 м. Скульптура була висічена з 2 блоків уральського мармуру вагою 40 тонн.
За значний внесок в становлення Православної церкви і створення Святогірської Богородиці нагороджений Блаженнійшим Митрополитом Київським і всієї України Володимиром орденом Нестора Літописця 3 ступеню.
Восени 2005 року відбулося відкриття відбудованої Успенської церкви в селі Келеберда Полтавської області, де встановлена скульптура «Розп'яття Христа».
У 2007 році нагороджений медаллю «Лоренцо Прекрасний Медічи» на Флорентійському Бієналле (іт. Biennale Internazionale dell’Arte Contemporanea) . Уперше така висока нагорода дісталась українцеві. Нагородили за три скульптури: «Лугань», «Білл Ґейтс» і «Поклоніння диску».
Источник: ВИКИПЕДИЯ
http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%BC%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D0%BE,_%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B9_%D0%93%D0%B0%D0%B2%D1%80%D0%B8%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87
